Сорт суниці садової «Королева Єлизавета» був виведений у Великій Британії понад два десятиліття тому. Завдяки видатним характеристикам він швидко поширився в аматорських садах і комерційних насадженнях по всьому світу. Однак справжній прорив у селекції стався у 2001 році, коли український фермер випадково виявив генетичну мутацію, що дала початок сорту «Королева Єлизавета 2». Саме ця версія стала еталоном для промислового та присадибного вирощування завдяки покращеним показникам врожайності та стійкості.
Ремонтантні сорти суниці, до яких належить «Королева Єлизавета», здатні плодоносити хвилями протягом усього вегетаційного періоду. Це досягається за рахунок закладання квіткових бруньок ще восени, що забезпечує раннє достигання ягід у травні-червні. Наступні хвилі плодоношення припадають на середину літа та початок осені, що робить сорт особливо цінним для регіонів із тривалим теплим сезоном.
Кущі «Королеви Єлизавети» формують потужну розетку з великим темно-зеленим листям. Квітконоси прямостоячі, розташовані на рівні листкової пластини або трохи вище, що полегшує збір урожаю. Сорт утворює значну кількість вусів, тому за один сезон з кількох материнських рослин можна отримати повноцінну грядку. Ягоди мають насичений червоний колір, глянцеву поверхню, щільну та соковиту м’якоть з вираженим ароматом.
Версія «Королева Єлизавета 2» демонструє такі переваги:
Для максимальної реалізації генетичного потенціалу сорту необхідно забезпечити оптимальні умови вирощування. Ділянка має бути добре освітленою сонцем не менше 8–10 годин на добу. Затінення призводить до подрібнення ягід і зниження цукристості. Ґрунти — родючі, легкі, з нейтральною або слабокислою реакцією (pH 5,5–6,5). Найкращі попередники — бобові культури, цибуля, часник, зелень. Категорично не рекомендується висаджувати суницю після пасльонових (томати, картопля, перець) та гарбузових, оскільки це підвищує ризик зараження фітофторозом.
Підготовку ґрунту проводять за 2–3 тижні до посадки. На 1 м² вносять 8–10 кг перегною або компосту, 30–40 г суперфосфату та 15–20 г калійної солі. Якщо ґрунт важкий, додають річковий пісок або перліт для покращення аерації. Ділянку перекопують на глибину 25–30 см, ретельно видаляючи кореневища багаторічних бур’янів.
Оптимальні строки висадки — кінець квітня — початок травня (після загрози поворотних заморозків) або перша декада вересня. Осіння посадка краща для регіонів із м’яким кліматом, оскільки рослини встигають укорінитися до морозів. У північних областях весняна посадка дозволяє уникнути вимерзання.
Схема посадки: відстань між рослинами в ряду — 20–25 см, між рядами — 60–70 см. При двосторонній посадці на грядках шириною 1 м відстань між рядами скорочують до 20–25 см. Посадкові лунки заглиблюють так, щоб коренева шийка (сердечко) знаходилася на рівні поверхні ґрунту. Заглиблення сердечка призводить до загнивання, а високе розташування — до висихання коренів. Після посадки ґрунт навколо кущиків ущільнюють та рясно поливають (0,5–1 л води на рослину). Для збереження вологи та пригнічення бур’янів поверхню мульчують соломою, тирсою або агроволокном.
Суниця сорту «Королева Єлизавета» потребує постійного, але помірного зволоження. Найефективніший метод — краплинне зрошення, яке забезпечує рівномірне надходження води без перезволоження. У період цвітіння та наливу ягід поливають 2–3 рази на тиждень, витрачаючи 10–15 л/м². Після збору врожаю частоту скорочують до 1 разу на 7–10 днів. Важливо уникати застою води, оскільки це провокує розвиток кореневих гнилей та сірої гнилі. Після кожного поливу або дощу ґрунт рихлять на глибину 3–5 см, щоб забезпечити доступ кисню до коріння.
Інтенсивне плодоношення виснажує рослини, тому регулярні підживлення є обов’язковими. Система живлення базується на трьох основних етапах:
Органічні добрива (перегній, компост) вносять восени під перекопування або у вигляді мульчі. Важливо не перевищувати рекомендовані дози, оскільки надлишок азоту викликає «жирування» — бурхливий ріст листя на шкоду плодоношенню.
Для збереження сортових ознак «Королеву Єлизавету» розмножують вегетативно — вусами. Процедура включає такі етапи:
Такий метод дозволяє отримати до 20–30 здорових саджанців з однієї маточної рослини за сезон.
Сорт «Королева Єлизавета 2» демонструє високу стійкість до більшості грибкових інфекцій, однак за несприятливих умов (затяжні дощі, загущені посадки) можливі ураження борошнистою росою та фітофторозом. Для профілактики застосовують обприскування 1% бордоською рідиною або системними фунгіцидами (Ридоміл Голд, Квадріс) до цвітіння та після збору врожаю. Важливо дотримуватися сівозміни та не висаджувати суницю на одному місці довше 3–4 років.
Із шкідників найчастіше зустрічається суничний довгоносик, який пошкоджує бутони. Ефективний засіб — обробка кущів настоєм тютюнового пилу (200 г на 10 л води, настояти 24 години) або біопрепаратом Актофіт. У разі масового поширення попелиці або трипсів використовують інсектициди (Актара, Конфідор), але не пізніше ніж за 20 днів до збору ягід.
Ягоди збирають у міру достигання, бажано вранці або ввечері, коли вони найбільш щільні. Завдяки ремонтантності період збору триває з кінця травня до жовтня. Плоди мають високу транспортабельність — вони не мнуться і не дають соку при перевезенні. У холодильнику за температури +2…+4°C ягоди зберігають товарний вигляд до 7 днів. Для тривалого зберігання їх заморожують — після розморожування структура м’якоті залишається цілісною, а смак не погіршується. Сорт також придатний для переробки: варення, джеми, компоти та сушка.
«Королева Єлизавета» — один із найпродуктивніших ремонтантних сортів суниці, який потребує системного догляду, але винагороджує садівника стабільним урожаєм великих, смачних ягід протягом усього сезону. Дотримання агротехніки, своєчасне омолодження насаджень та профілактика захворювань дозволяють отримувати до 1,5–2 кг ягід з одного куща за сезон. Цей сорт є оптимальним вибором як для присадибного вирощування, так і для комерційного виробництва завдяки високій рентабельності та відмінним товарним якостям плодів.